07 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-19, який 06 січня 2018 року був опублікований в газеті Голос України № 4 та набув чинності 7 січня 2018 року
Законом визначено заходи щодо запобіганню фізичному, психологічному та сексуальному насиллю в сім'ї,систему заходів протидії домашньому насильству, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Законом передбачено вчинення спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству до яких належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника;обмежувальний припис стосовно кривдника;взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Порядок видачі обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України, до якого були внесені зміни Законом № 2229-19, а саме:розділ IV доповнено главою 13 такого змісту:«Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису».
Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:
- постраждала особа або її представник;
- у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
- у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків таких як:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.За заявою обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців.
_03_03.png)
