Зміни, які відбулися в Цивільному процесуальному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України був прийнятий ЗУ « Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за № 2147-VIII, який набув чинності 15 грудня 2017 року.    

            Вказаним законом були викладені в новій редакції Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства.

            Головними змінами в адміністративному процесі, після набрання чинності нової редакції КАС України стало:

1. Уточнили термінологію: чіткіше визначено поняття адміністративного договору, доповнено поняттями «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт», «адміністративна справа незначної складності (малозначна справа)», «типова справа» та «зразкова справа», уточнено та розширено поняття «публічно-правового спору».
2. Передбачено спрощене позовне провадження для справ незначної складності та інших справ, у яких пріоритетним є швидке вирішення.
3. Введено поняття «похідна позовна вимога», задоволення якої залежить від задоволення іншої (основної) позовної вимоги.
4. Передбачено можливість проведення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених КАС України.
5. Введено «Електронний суд» шляхом запровадження єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
6. Зміни в доказах та доказуванні: до переліку доказів додано електронні докази; при вирішенні справи по суті суд буде оцінювати не тільки належність та допустимість доказів, але і їх достатність та достовірність; особливості доказування у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; можливість витребування у позивача не будь-яких доказів у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а лише тих, які підтверджують порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю права позивача.
7. Позивач повинен до подання позовної заяви надіслати копії доказів, що подаються до суду, іншим учасникам справи. Ця норма не поширюється на випадки, коли такі докази є у відповідного учасника справи, якщо обсяг доказів є надмірним або вони подані до суду в електронній формі чи є публічно доступними.
8. Закріплено заходи процесуального примусу, зокрема попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.
9. Передбачається можливість застосування у процесі експертизи у сфері права. Зокрема, учасником судового засідання є також експерт у сфері права, яким є особа, що має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі такого експерта та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
10. Передбачена можливість участі судді у ролі посередника між сторонами. Мова йде про передбачене проектом КАСУ врегулювання спору за участі професійного судді.

Головними змінами в цивільному процесі,після набрання чинності нової редакції ЦПК України стало:

1. Можливість здійснення судочинства із застосуванням інформаційнихтехнологій ("електронний суд"), зокрема, вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки.
2. З метою попередження юрисдикційних спорів та "дублювання" цивільних, господарських, адміністративних справ введено поняття “похідних вимог”. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задовленняіншої позовної вимоги (основної вимоги).
3. Для менш складних справ, які не можуть бути розглянуті в процедурі наказного провадження, передбачений розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
4. Викладати свою позицію у справі учасники справи зобов'язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, поясненні третьої особи.
5. Введено поняття «малозначних справ» у цивільному процесі, а саме: справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. Збільшено строк на оскарження рішень судів, відтепер апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду – протягом 15 днів з дня його (її) проголошення.
7. Запроваджується можливість застосування заходів процесуального примусу, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
8. Не підлягають касаційному оскарженню рішення по малозначним справам.

    Крім того, окрему увагу звертаємо на зміни, які стосуються Розділу 3 «Позовне провадження». Статтею 175 ЦПК України передбачено, що в позовній заяві  позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

    Водночас із змінами в кодекси Законом №м 2147-VIII були внесені зміни в законодавчі акти, а саме в ЗУ «Про судовий збір», в п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону зазначили максимальний розмір судового збору ( 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), який має сплачувати юридична особа за подання майнового позову до суду; змінено ставки судового збору за подачу судового наказу з 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 0,1 (станом на 01.01.18 р. становить 176,20 грн.) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Доповнено двома новими частинами якими передбачено, щоу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд в ухвалі чи рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою за її клопотанням може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю".